Новая литература Кыргызстана

Кыргызстандын жаңы адабияты

Посвящается памяти Чынгыза Торекуловича Айтматова
Крупнейшая электронная библиотека произведений отечественных авторов
Представлены произведения, созданные за годы независимости

Главная / Поэзия / Литература на языках народа Кыргызстана, Твори українською мовою / Переводы / Эпос "Манас"; малый эпос
© Мар Байджиєв
© Переклад Нарозя Володимир, 2017
© Переклад Бондаренко Микола, 2017
Всі права захищені
Твір публікується з дозволу автора і перекладача
Не допускається тиражування, відтворення тексту або його фрагментів з метою комерційного використання
Дата розміщення на сайті: 15 травня 2019 року

Владимир Владимирович НАРОЗЯ

Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека

У співавторстві з Миколою Бондаренком

 

«Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека» – авторський твір сучасного письменника-білінгва Киргизстану Мара Байджиєва. За формою являє собою поетичне перекладення трилогії киргизького народного епосу «Манас». В основу сказання покладено варіанти видатних народних оповідачів – манасчі Сагинбая Орозбакова, Саякбая Каралаєва, Багиша Сазанова і Шаабая Азізова.

Байджиєв М. Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека / переклад українською мовою Володимира Нарозі і Миколи Бондаренка. – Б.: Турар, 2017. – 480 с.

Художній переклад українською мовою здійснено Володимиром Нарозею і Миколою Бондаренком за виданнями:

Байджиев М. Cказания о Манасе, Семетее и Сейтеке: поэтическое переложение трилогии кыргызского эпоса «Манас»; ред. и авт. послесл. Г.Н. Хлыпенко; худ. оформл. Б. Куренкеева. – Бишкек: Турар, 2014. – 320 с.

Манас, Семетей, Сейтек дастаны: залкар манасчылар Сагынбай Орозбаков, Саякбай Каралаевдин ж.б. айтуулардын негизинде түзүп, иштеп чыккан / Кыргыз эл жазуучусу Мар Байжиев. – Бишкек: Турар, 2014. – 428 б.

Книгу видано на кошти, надані Державним агентством у справах місцевого самоврядування та міжетнічних відносин при Уряді Киргизької Республіки у межах Програми малих грантів на проекти по зміцненню єдності народу та міжетнічних відносин в Киргизькій Республіці на 2013 – 2017 роки.

Публікується з дозволу автора.

 

Рецензент і автор вступної статті:

кандидат філологічних наук, професор Георгій Хлипенко.

Редактор:

лауреат премій імені І. Огієнка та імені С. Русової Галина Дацюк.

Ілюстрації Теодора Герцена.

 

УДК 821.51

ББК 82.3 (2 Ки)

Б 18

ISBN 978-9967-15-693-7

Б 4702300500-17 УДК 821.51

 

Присвячую світлій пам'яті мого батька Ташима Байджиєва, який віддав за епос «Манас» свою свободу і життя

 

Про киргизький народний епос «Манас», його авторську інтерпретацію та її переклад українською мовою

Вступна стаття професора Г.М. Хлипенко

 

КИРГИЗИ належать до одного з найдавніших етнічних утворень, що склалося в Центральній Азії. Киргизький народ, на своєму історичному шляху пройшовши через неймовірно важкі і складні злами, колись природно і закономірно досяг такого рівня, на якому стало можливим створювати високі зразки епічної традиції.

Якщо інші народи зберегли свою минулу культуру та історію в рукописній літературі, скульптурі, архітектурі, театральному та образотворчому мистецтві, то киргизи, позбавлені названих форм художньої творчості, всю міць свого народного духу втілили в уснопоетичних жанрах епосу. І вершиною всієї вітчизняної духовної спадщини, що йде з глибокої давнини, вважається «океаноподібний», за образним визначенням Чингіза Айтматова, епос «Манас».

«Манас» є загальновизнаним пам'ятником національної і світової культури. Про це було заявлено, зокрема, Генеральною асамблеєю ООН у своїй резолюції «Про відзначення 1000-ліття киргизького національного епосу “Манас”» (1995). Визнаючи, що «цей епос є не тільки джерелом киргизької мови і літератури, а й основою культурних, моральних, історичних, соціальних і релігійних традицій киргизького народу», Асамблея підкреслила, що «цей епос сприяє поширенню ідеалів людських цінностей, що поділяються багатьма».

«Манас» – унікальне, єдине в своєму роді явище світової культури за численними параметрами. Епос «Манас» існує тільки в киргизів, в той час як в інших середньоазіатських народів є спільні епоси («Алпамиш», «Кьор-Огли» та інші). Текст «Манаса» повністю віршований, на відміну від змішаної форми, поширеної в епосах інших народів Середньої Азії, в яких чергується проза з віршами. «Манас» – епічна трилогія, грандіозна епопея, в якій розповідається про героїчні діяння трьох поколінь киргизьких богатирів: Манаса, його сина Семетея і онука Сейтека. Трилогія «Манас», «Семетей», «Сейтек» перевершує за обсягом всі відомі світові епоси: в ній півмільйона віршованих рядків! Це перевищує обсяг «Махабхарати» – епосу народів Індії – у два з половиною рази, а обсяг «Іліади» та «Одіссеї» – давньогрецьких поем, разом узятих, – в двадцять разів. На сьогодні записано понад вісімдесят варіантів трьох частин «Манаса», але (і це найдивніше!) запис текстів варіантів, раніше не відомих науці, ще триває. Видання «Манаса» в повному обсязі склало б не менше сорока томів.

У науковому вимірі «Манас» відноситься до числа героїчних епосів. Дійсно, киргизи протягом усієї багатовікової історії вели героїчну боротьбу з чужинцями, відстоюючи свою свободу і незалежність. В образному ж прояві «Манас» називають енциклопедією життя киргизького народу. Дійсно, епос, що складався протягом століть, в яскравій художній формі відобразив історію, етнографію, психологію і звичаї народу.

Ч. Айтматов, відзначаючи велику енциклопедичну значимість епосу «Манас», писав: «У ньому змальовується все: починаючи від буденних обрядів, ритуалів, закінчуючи складними зв'язками і відносинами між особистістю і народом, між людиною і землею. Перед нами, як в калейдоскопі, проходять пишні поминки, бенкети, звичаї, часом здається, що взагалі не пропущено нічого з подій, фактів, так чи інакше пов'язаних з людським життям, мрією, прагненнями і цілями». До сказаного додамо народний вислів, що існує в Киргизії: «Все, що є у киргизів, є в “Манасі”». Центральними постатями в усному побутуванні епосу «Манас» є народні оповідачі – манасчі́, шановані як видатні особистості. Вони спочатку створювали епос, виконували його, вдосконалювали, зберігали в пам'яті і передавали із покоління в покоління.

Безперервне шліфування епосу відбувалося за активної участі слухачів, які прискіпливо стежили за виступами манасчі, а ті, в свою чергу, уважно прислухалися до зауважень аудиторії…

 

 

(УВАГА! Вище наведено початок книги)

Завантажити повний текст книги — 484 сторінки, формат PDF, заархівований

 

© Переклад Нарозя Володимир, 2017

© Переклад Бондаренко Микола, 2017

 


Количество просмотров: 315